ОЙ, НА АНДРІЯ ВОРОЖИЛИ ДІВЧАТА

На початку вечорниць півень втік зі сцени (навіть “господар” не спіймав). Коли дівчата зайшли до хати, господиня вигнала з домівки “господаря”, щоб не заважав. А самі почали ворожити. За “господаря” був Сергій Василюк, лідер гурту “Тінь Сонця”. У залі він назбирав хлопців, і пішли вони разом підглядати, що ж дівчата наворожать.

Спочатку пускали свічки на воду. Диво то було чи просто збіг, але дві свічки таки пристали до “берега”, одна посередині лишилася плавати, а четверта зовсім погасла. Далі брали чотири миски, під які “господиня” сховала хліб, стрічку, квітку та перстень. А дівчата вже вибирали: раділа Оксана, яка витягла перстень, а ось Тетяна на квітку натрапила — дівувати ще буде, проте розчарування не було, бо у 18 років зарано ще одружуватися. Потім хтось із залу приніс-таки півня. Поставили для нього миску з водою, насипали зерна та поклали люстерко. Потім кожна з дівчат пускала його, а півень ішов, до чого тягло. В Оксани та Марії пішов до зерна — роботящий буде чоловік, а ось у Катерини зовсім у бік пішов: що буде за чоловік — хто його знає. Добре, що в жодної не пішов до води чи люстерка, а то чоловік був би б п’яницею або ледарем. Ледь встигли дівчата доворожити з півнем, як прийшли хлопці з “господарем”. Принесли калачів, а дівчата пригостили їх та гостей із залу варениками — з пшоном, маком та родзинками. Хоч для посту вони трохи не підходять, але ніхто не відмовився. Кілька вареників було з кислими яблуками — щоб хлопцям “насолити”, але вони й не зрозуміли, що то навмисне зроблено.

Дівчата винесли калиту, прив’язали червоною стрічкою до кілка, який був замість сволока. “Господарі” почали обирати з залу пана Калитинського, який тримав “сволок” з калитою, та пана Коцюбинського, що заїжджав до залу на “коні”, себто швабрі. Пошкодував Калитинський усіх Кочержинських — узяв замість сажі сметану, щоб смачніше було

Добрий вечір, Калитинський!

Добрий вечір, Кочержинський!

Приїхав калити кусати!

А я буду по губах писати!

А я вкушу!

А я впишу!

Першим кусав Віталій Мороз, його не оминула ложка зі сметаною, яка писала по губах за те, що сміявся. Ніхто не втримався від сміху перед лютим Калитинським. Коли сметани майже не залишилося, дівчата зняли калиту та розділили між учасниками й гостями. Потім забіг до залу запрошений гість, сучасний казкар Сашко Лірник. Залишив безліч позитивних емоцій, розповівши свої казки.

 Олена ТУНІК