Skip to Menu Skip to Content Skip to Footer

Показати пошук

Saturday, Nov 25th



Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукE-mail

Історія

Головна стаття
Історія
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Всі сторінки

1.Хто ти, брате молодий?
Хто ти, сестро молода?
- України син твердий,
Син тих українських нив,
Де віки народ мій жив.
- України я дочка.
Я дочка вкраїнських нив,
Де віки народ мій жив.

2.А великий твій народ?
- П`ятдесят нас є мільйонів –
В нас усіх міцні долоні,
Кожний м`яз у нас – граніт,
Ми збудуєм інший світ!

3.Де живуть оці мільйони?
- На великому просторі –
Від Карпат по Чорне море,
Від Кавказу і по Сян
Наш народ владар і пан.

4.Чи багата ця земля?
- Бог дарів їй не жалів:
Молоко вона і мід.
Та ще в ній, у цій землі
В надрах скарби чималі –
Заздрить нам тому весь світ!

5.А яка у тебе мова?
- З мов усіх найбільш чудова –
Українська. Хоч і згину,
Мови тої не покину.

6.А який твій знак? Прапори?
- Знак мій – знак Володимира:
В ньому влада, воля, сила.
Злотосиній є наш стяг,
Він нас кличе всіх на змаг.

7.А історія народу?
- Вічні бої за свободу.
В ній кожнісінька доба –
Героїчна боротьба.

8.А народ твій вільний був?
- Він віки цілі стояв
У ряді вільних держав.
І хоч впав, то все ж живе,
Творить знов життя нове.

9.Хочеш ти чого для нього?
- Хочу для народу свого,
Щоб не спав він у могилі,
А воскрес в красі і силі,
Щоб у щасті на весь світ
Засіяв, як самоцвіт.

10.Знаєш ти, як це зробити?
- Рукави нам закотити,
В кожній школі, в кожній хаті,
У читальні, при верстаті
Працювати день-у-день!
Гордим бути свого роду,
З мови, з одягу, з пісень.
Гордим за свого народу
Всю історію криваву,
За цю землю величаву,
І рости щодень готовим
До посвяти, жертви мови, -
Щоб зближати всенародні,
Дні великі, Великодні.

[9,10]

Анатоль Кудрик (Курдидик) (1905 - ?) – талановитий поет, журналіст, письменник, член Видавничої комісії – був співцем “Просвіти” того часу, автором багатьох творів на просвітянську тематику. Його вірші, оповідання постійно друкувалися у місячниках “Просвіти”. У 1939 році вийшло окремою книжкою оповідання “Собі самим” про господарсько-садівничу школу в Милованні. А. Кудрик врятувався від арешту, виїхав на захід. Працював в українських газетах і часописах. Його віршовані заповіді знають напам’ять колишні молоді просвітяни, а хто був їх автором, на жаль, не знають [11].
Поет Юрій Шкрумеляк написав слова “Пісні Просвіти”, а композитор Борис Кудрик поклав їх на музику. Пісня лунала по всій Західній Україні. Вона стала гімном “Молодої Просвіти”, вселяла віру у краще майбутнє.

Пісня „Просвіти”

Сонце весь світ огріває,
Будить весняні квітки,
Зерно в землі оживає,
Родить буйні колоски.

Так і „Просвіта” нас гріє,
Серце і Духа сталить,
Будить в нас ясні надії,
З лихом боротися вчить.

В лави „Просвіти” вставаймо,
Юнії сестри, брати,
Сміло на прю виступаймо,
Всі проти зла темноти.

Двигнемо прапор „Просвіти”,
Долі освітимо путь,
Будемо щастям радіти,
Скоро дні ясні прийдуть! [9]