Історія

25 липня 1991 року з ініціативи Мирослава Смалиги у школі-інтернаті було створено перше молодіжне об`єднання просвітян. Його членами стали 46 учнів. Восени цього ж року “Молода Просвіта” почала діяти у Струсівській середній школі. Триста учнів 5–11 класів стали її членами. На установчому засіданні проводу Правління прийнято Статут. Місцева газета “Воля” 25 липня 1992 року надрукувала його на своїх шпальтах і розповіла про відродження організації. Це стало поштовхом для наслідування в інших місцевостях району. До кінця 1992/93 навчального року такі об`єднання створено в кожній школі Теребовлянщини (29 осередків, що охопили 1350 членів) [9,10].
Почин теребовлянців став прикладом і започаткував масове відродження “Молодої Просвіти” в Тернопільській області. Правління обласного об`єднання ВУТ “Просвіта” запропонувало впроваджувати їхній досвід у школах, гімназіях, коледжах, ПТУ, технікумах та вищих навчальних закладах області. Незабаром “Молода Просвіта” на Тернопільщині повністю замінила собою піонерську і комсомольську організації.
Положення “Молодої Просвіти” було дещо вдосконалено у Збаразькому районному об`єднанні (Голова – Анатолій Малевич). Його надрукувала районна газета “Народне слово” 19 січня 1993 року. А згодом воно було більш ґрунтовно змінено і доповнено у Козівському районному об`єднанні Товариства (Голова – Дмитро Федик).
Положення було схвалено третьою позачерговою конференцією Тернопільського обласного об`єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Першим Головою обласної „Молодої Просвіти” став Петро Шимків. Склалася така структура і система керівництва.
У навчальних закладах учні або студенти – молоді просвітяни класу чи групи створюють Правління і обирають Голову. Його кількість встановлюють члени осередку, залежно від кількісного складу осередку. Первинні осередки утворюють об`єднання, які обирають керівництво (Правління і Голову) і формують Раду, до якої входять члени Правління та Голови первинних осередків. Рада визначає діяльність об`єднання її первинних осередків, координує їх роботу. В обласному, районних і міських об`єднаннях ВУТ “Просвіта” у складі Правління Товариства один із членів, – як правило, просвітянин молодого віку, відповідає за роботу “Молодої Просвіти”[9].
Досвід відродження “Молодої Просвіти” схвалило Центральне Правління ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. З метою поширення молодо-просвітянського руху 12-13 травня 1995 року було проведено Всеукраїнський семінар-практикум “Молода Просвіта”: минуле, сьогодення, перспективи”. Він проходив у селі Струсів на Теребовлянщині і в Тернополі. Його учасниками були молоді просвітяни з усіх районів Тернопільщини та гості з кількох областей України. Їм було надано можливість ознайомитися з формами і методами роботи об`єднань “Молодої Просвіти” у навчальних закладах Теребовлі, Струсівської середньої школи та у ПТУ №3 Тернополя.
Досвід тернопільчан щодо створення “Молодої Просвіти” та її діяльності було запозичено тоді об`єднаннями Товариства “Просвіта” Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Рівненської та Чернівецької областей [10].
А вже 21 липня 1996 року у місті Коломиї, на установчій конференції Івано-Франківської обласної організації “Молода Просвіта”, було оголошено про намір створити Всеукраїнську молодіжну громадську організацію “Молода Просвіта”. Зібрання молодих просвітян ухвалило звернення до Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, до юнаків і дівчат соборної України. У ньому, зокрема, було зазначено, що:
“…Об’єднавшись сьогодні в єдиному гурті “Молода Просвіта”, віримо, що сильна організація національно свідомої молоді може серйозно впливати на ситуацію в державі, формування молодіжної політики, вирішення найскладніших проблем, формування еліти української нації (культурної, духовної, творчої, господарської).
Із нашого середовища виростатимуть майбутні президенти і прем’єри, політики і громадські діячі, професіонали різних галузей.
“Молода Просвіта” робить свій перший крок із славного міста над Прутом – Коломиї, де відбувся Перший Всесвітній Собор Духовної України, де ніколи не вмирав високий національний дух!
Запрошуємо всіх юнаків і дівчат із усіх регіонів України долучитись до нашого гурту, утворити Всеукраїнську молодіжну організацію “Молода Просвіта”. Бо ми – відповідальні за своє майбутнє, за долю нашої держави, власний добробут і благополуччя!
До гурту! До праці!” [5].
На Івано-Франківщині молоді просвітяни також вперше, ще у жовтні 1996 року, оформилися юридично. Студенти-правники з Прикарпатського університету на чолі з Андрієм Довганюком розробили Статут і зареєстрували його в обласному управлінні юстиції, ставши повноцінним суб`єктом молодіжної політики. Це вказувало на шлях розвитку. В сучасній Україні “Молода Просвіта” не могла бути підрозділом ВУТ “Просвіта”. Для повноцінного її функціонування була необхідна державна реєстрація як окремої юридичної особи.
У 1996 році в Києві почав діяти оргкомітет щодо створення “Молодої Просвіти” на чолі з Олександром Башуком, який на той час був широко відомий у молодіжному середовищі, мав досвід роботи в УСС, в УНКМО. У грудні 1996 року “Молода Просвіта” Олександра Башука провела “Українські вечорниці-забави” в Українському домі. Спонсором була „Кока-кола”, співорганізатором – “Територія А” – були плакати, реклама по телебаченню і ефір на телеканалі “Інтер”. Підготовка вечорниць – головне, чим О. Башук займався весь цей час. Про створення якоїсь повноцінної організації не йшлося, хоча Cтатут було написано [1,2].
30 листопада 1996 року в Києві відбувся п`ятий з`їзд Всеукраїнського Товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Було ухвалено нову редакцію Статуту Товариства та інші важливі документи, серед яких – підтримка руху “Молода Просвіта” та проведення у І кварталі 1997 року зльоту молодих просвітян [10].