Історія

* * *
Оглядаючи діяльність “Молодої Просвіти” 1996–2001 років по всій Україні, бачимо, що вона дещо подорослішала, і більшість її членів становили студенти вузів. Переважна більшість заходів проводилася нею спільно з іншими молодіжними організаціями, такими, як Пласт, СУМ, “Тризуб”, “Молодий рух”, МНК та інші. Молоді просвітяни брали участь у вшануванні пам`яті героїв Крут, Шевченкових святах, проводили вертепи, театральні вистави, святкували народні свята, мітингували. Члени організації були активними учасниками різноманітних студентських конференцій, семінарів, інтелектуальних змагань “Брейн-ринг” та інших. Серед найвідоміших проектів регіональних “Молодих Просвіт” – “Інтернет для молоді”, український молодіжний журнал “Торба”, творчі гурти “Мистецька торба”, українські вечорниці, політологічні гуртки, екологічні клуби, відділення спорту та туризму [1,2,3,5,9].
Тогочасна “Молода Просвіта” була надзвичайно строкатою. У Тернополі – масова дитяча, шкільна, в Івано-Франківську, Києві, Луцьку – “елітарний” закритий клуб, у Рівному та Львові – модна молодіжна тусовка, в інших регіонах – об`єднання кількох активістів [3,5]. Жодних організаційних засад “Молода Просвіта” так і не мала, тому актив поступово повиростав, а новий не поспішав з`являтися…
* * *
У Києві, на Музейному,8, “молодіжну порожнечу” заповнили 19 травня 2001 року. Тоді було проведено зліт Київського молодіжного просвітницького руху “Українська молодь розмовляє українською” за участю представників з МНК, “Тризубу”, СУМу, УНСО, УСС, “Молодого Руху”, українського молодіжного “Собору”, курсантського об`єднання “Українській армії – українську мову”, літературного об`єднання “Ауровіль” та інших. Проект Статуту нової організації складений Головою Київського крайового об`єднання “Просвіта” Юрієм Гнаткевичем та Дмитром Микитенком – членом Правління Київської “Просвіти”. Штаб організації очолила нова штатна працівниця ВУТ “Просвіта” Галина Калмикова, отримавши посаду відповідальної за роботу з молоддю. Пункт 1.1.1. Статуту руху проголошував: “Рух є колективним членом Всеукраїнського Товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, визнає його Статут, підпорядковується керівним органам “Просвіти” та виконує їхні рішення та рекомендації” [3]. Саме така молодіжна організація, зважаючи на минулорічний досвід, була потрібна “Просвіті” в Києві. Але Рух був приречений з дня його заснування. Підтримки активістами від інших організацій Києва не було та й не могло бути (активістів там також не вистачало), отже, потрібно було формувати актив власний, а у “Просвіті” цей актив, зважаючи на вищевикладене, неминуче трансформувався б у “Молоду Просвіту”. Так зрештою і сталося.
13 листопада 2001 року Г.Калмикова разом з невеликою групою прихильників Київського молодіжного просвітницького руху створила Київську крайову молодіжну громадську організацію “Молода Просвіта”, гаслом якої став вислів: “Українська молодь спілкується українською мовою!”. Київський молодіжний просвітницький рух відійшов у історію [3].
* * *
Серед нової молоді, яка прийшла до “Просвіти” у листопаді-грудні 2001 року, було багато талановитої. Зокрема, молодих поетів почав долучати до роботи новоствореної організації Голова літературного об`єднання “Ауровіль” Володимир Бубир. Також саме в цей час вперше прийшли до “Молодої Просвіти” співак-бандурист Віталій Мороз і автор цього нарису.
21–22 грудня 2001 року проходив ІІІ зліт “Молодої Просвіти”. Більшість делегатів ухвалила нову редакцію Статуту і обрала Головою “Молодої Просвіти” Віталія Мороза. Таке рішення молоді привітав Голова ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Павло Мовчан [3,5]. Втручання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка у справи "Молодої Просвіти" викликало протести зареєстрованих обласних організацій. Деякий час після зльоту у стосунках між ними і Всеукраїнською організацією відчувалася певна напруженість.
Наступне Всеукраїнське зібрання молодих просвітян відбулося 23–24 березня 2002 року. Воно отримало статус Установчих зборів Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Молода Просвіта” (ВМГО “МП”). Були враховані усі поправки і доповнення до Статуту, вдруге, цього разу одноголосно, Головою Правління “Молодої Просвіти” було обрано Віталія Мороза. До Правління також увійшли тоді: Г.Калмикова, В.Бубир, Є.Букет, О.Дрегало, Л.Непійко, Л.Гостюк. Головним завданням для керівництва організації до наступних Загальних зборів було поставлено реєстрацію Всеукраїнської “Молодої Просвіти”[3].
31 жовтня 2002 року ВМГО “Молода Просвіта” була зареєстрована Міністерством юстиції України (реєстраційний №1845). Вперше в історії її діяльність була легалізована на всій території України. А з початку 2003 року роботу щодо легалізації своєї діяльності почали осередки “Молодої Просвіти”. Першим в Україні, 6 березня 2003 року, було легалізовано шляхом письмового повідомлення управління юстиції Макарівський районний осередок ВМГО “Молода Просвіта” у Київській області (Голова – Євген Букет) [3].